Земля – наш спільний дім

Усний журнал
«Земля – наш спільни йдім»


Мета: сформувати поняття про навколишнє середовище; формувати дбайливе ставлення до природи; розвивати почуття краси і гармонії; розвивати творчі здібності, виховувати в школярів дбайливе і гуманне ставлення до природи, бажання милуватися її красою.

Обладнання: інтерактивна дошка, кольорові олівці, папір.


«... День Землі - це день відповідальності перед
нашою планетою, відповідальності перед людьми, які її
населяють, перед самою природою, частиною якої ми є».

С.П. Капіца

Хід виховної години

І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми і мети заходу.

- Любі діти! Ми живемо на планеті, яка називається Земля. Вона - наш
спільний дім. Гарний, багатий, щедрий. Але сьогодні наша планета в небезпеці. Тому на занятті ми обговоримо, що потрібно робити, як слід діяти, щоб зберегти екологіюнашої планети, будемо вчитись любити і оберігати природу, розуміти радості і проблеми довкілля, спостерігати і бачити, дізнаємось багато цікавого.

Планета Земля – не тільки для нас
Ти і природа – одне ціле.
Зупинімось – останній є шанс.
Планета людей в небезпеці!
Треба знати, як захистити планету, державу, місто від екологічного лиха.

Легенда

       Було у матері Природи три доньки. Одну з них звали Краса, другу – доброта, третю – любов. Дружно вони жили, доньки любили свою матір, обожнювали її, піклувались про неї, допомагали їй у всьому.
Та якось серед них виникла суперечка: « А хто ж важливіший для нашої матері Природи, від котрої з нас більше користі?»
       Я найважливіша, - сказала Краса, бо я роблю нашу матір Природу прекрасною, неповторною, чарівною.
       А от і ні, це я найважливіша, - сказала Доброта, - бо є люди, які не розуміють тебе, Красу природи, а тому часто шкодять нашій матері. Я ж роблю людей добрими до Природи.
       Найважливіша я – Любов, - промовила третя сестра, - адже ваша краса і доброта нічого не варті без мене. Насамперед природу потрібно любити. Лише тоді люди будуть робити для неї добро і розумітимуть її красу.

Сторінка перша
Краса

Якби краса душі людини
Могла природи досягти,
Тоді б ніколи ми не знали
Ні сліз, ні горя, ні біди!

        Поети допомагають нам проникнути в світ краси природи. Та, на жаль, люди, заклопотані своїми повсякденними проблемами, не завжди помічають навколишню красу. Навіть навпаки, намагаються лише використовувати природу для своїх потреб.
Людська ж байдужість часто призводить до незворотних наслідків.
        Вирішення логічних ситуацій з екологічним змістом.
Біля нашого міста протікає річка Дніпро. Приємно відпочивати влітку на її березі.
Одного разу хлопчики почали змагатись, хто далі кине камінчик у воду.
Поміркуйте, чи добре так робити?
Відповідь: якщо кожен буде кидати у річку, що захоче, то дно може забруднитись. Незабаром вода підніметься, а це зменшить її кількість. Зникає вода – гинуть риби, водорості. Відтак, слід оберігати річку від забруднення.

Сторінка друга
Доброта

Природа споконвічно не жаліє нам нічого,
Дарує щедро нам свої дари…
А від нас щоденно просить лиш одного –
Щоб ми до неї добрими були.

        Ця сторінка нашого журналу розкаже про те, що усі істоти, створені матір`ю-природою, створені добрими. Зло породжують недобрі люди. Послухайте декілька доказів того, що діти природи є добрими і справедливими.
        Історія. Трапилось це понад 20 років тому, а все не забувається. Зробили собі гніздо ластівки на нашому подвір’ї і вивели у ньому п’ятеро пташенят. Та через деякий час чи то він, чи вона, але одна пташка зникла, може хто забив. А одна пташка не встигала годувати п’ятеро і почали вони падати з гнізда.
Я зібрав, поклав їх на місце, а тоді розмочив хліб, зробив з тоненької гілочки лопатку і почав годувати ластів’ят. Годував ранком, перед роботою, і коли повертався. Так тривало п’ять днів, а на шостий ранком на дріт, що був перед хатою, посідало, мабуть, сто ластівок і так щебетали! А потім почали по черзі годувати моїх ластів’ят.
        А восени, коли мали відлітати у теплі краї, залетіли ластівки до хати, не злякавшись людей. Співали у хаті довго, а потім вилетіли у вікно. Так вони дякували за врятоване життя.
Відтоді я переконаний – мають птахи свою мову. А от ми, українці, чи маємо ми порозуміння і чи здатні так допомагати одне одному, як ластівки?

Фізкультхвилинка. Гра «Як зберегти природу».

- Якщо ти не зриваєш великих букетів квітів, то плесни у долоні.
- Якщо ти ніколи не залишаєш сміття у лісі, то тупни ногою.
- Якщо ти саджаєш і доглядаєш квіти, дерева, кущі – підніми руки вгору.
- Якщо тобі подобаються квіти – посміхнись.
- Якщо ти не ловиш диких тварин і не приносиш їх додому – простягни руки вперед.

Дидактична гра «Пізнай за описом».

1. Це дерево має високий міцний стовбур, на верхівці якого ростуть гілки з вузькимзеленим листячком, що дуже колеться. На гілках цього дерева білки завжди знаходять свою улюблену їжу. (Сосна)
2. Це дерево має білий тонкий стовбур з чорними плямами. Його довгі гілки, мов коси дівчат, схиляються майже до самої землі. Листочки маленькі і мають лікувальні властивості. З цього дерева навесні збирають смачний сік. (Береза)
3. Могутній товстий стовбур з широкою кроною. Листя цього дерева мають середній розмір і чудернацьку форму. Восени на ньому з’являються одні з улюблених припасів білочки. (Дуб)

Сторінка третя
Любов

Той, хто любить паростки кленові,
хто діброви молоді ростить,
сам достоїн вічної любові,
бо живе й працює для століть.
/М.Рильський/

Цю сторінку журналу ми напишемо і прочитаємо разом з вами. Щоб раз і назавжди з’ясувати, що ж означають слова «любити природу», давайте спробуємо замінити слово «любити» близьким йому за значенням, говорячи про любов до природи. Наприклад, «примножувати».(учні разом добирають слова)

- охороняти
- оберігати
- збагачувати
- відновлювати…

Одним із наслідків непорозуміння людини з природою є сумнозвісна «Червона книга»,в яку занесені види рослин і тварин, що зникають з лиця Землі. Червона книга – цесвоєрідний список жертв природи. Які ж жертви приносить сьогодні Україна?

В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний і чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Невже в майбутньому на світі
Не будуть зеленіти віти:
Верби, берізки, горобини
І диво-дівчини калини?
Невже ми більше не побачим,
Як біля річки верби плачуть,
Як розцвітають на майданах
Високі красені-каштани?
Ми всі - господарі природи,
Тож бережімо її вроду!

Запам’ятайте: якщо ти щось взяв від Землі – віддай їй. Посади дерево, вичисти джерельце, підгодовуй птахів. Тільки тоді Земля залишиться неповторно красивою.

Що вам треба робити, щоб зберегти природу?


Групова робота. «Як посадити дерево?»

1.Вибери місце і породу дерева для посадки.
2.Викопай ямку так, щоб коріння в ній вільно розмістилось.
3.На дно ямки насипте родючий грунт і розправте на ньому коріння дерева.
4.Тримаючи дерево, обережно закопуй ямку.
5.Посаджене дерево полий, підв’яжи до кілка.
6. Не забувай провідувати і поливати своє деревце.

Малювання малюнків на задану тему.

ІV. Підсумок.

Коли на ваших очах бігають по клумбах?
Ходять по газонах?
Ламають гілки?
Перед вашими очима галявина з квітами?
Що може статися з деревами, якщо в лісі стане менше птахів?

Висновок:
Квіти, дерева, кущі, трава – це все наша земля, наша батьківщина. Це всеналежить не лише тобі одному, воно для всіх створене природою.
Намагайтесь якомога більше спілкуватися з природою, з довкіллям, розкривайтейого таємниці. Бережіть, примножуйте багатства природи!

Немає коментарів:

Дописати коментар